seneca/43.html at master · infernalmaster/seneca · GitHub

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
<html lang="uk">
<head>
  <meta name="viewport" content="width=device-width, initial-scale=1.0">
  <link href="https://fonts.googleapis.com/css?family=PT+Serif:400,400i,700,700i" rel="stylesheet">
  <link rel="stylesheet" href="/seneca/style.css">
</head>
<body>
  <header>
    <h1><a href="/seneca/">Моральні листи до Луцілія</a></h1>
    <p>Луцій Анней Сенека</p>
  </header>

  <main>
    <article>
      <h2>Лист XLIII </h2> <p> Сенека вітає свого Луцілія! </p> <p> Ти запитуєш, звідки я міг про це довідатися, хто розповів мені про твої задуми, адже ти й словом нікому про них не прохопився. Той розповів, хто знає про все найбільше: людський поголос. «Як це?&nbsp;— здивуєшся.&nbsp;— Чи належу до таких, за ким ходить поголос?»&nbsp;— Коли міряєш себе, не озирайся на ті місця, звідкіля ти вийшов,&nbsp;— подивися, де зараз живеш. Що височить над усім по сусідству, те й вважаємо великим. Величина ж не має якоїсь певної міри: щось є великим або малим лише завдяки порівнянню. Корабель, скажімо, видаватиметься величезним на річці, крихітним&nbsp;— на морі. Кермо для одного судна буде надто великим, для іншого&nbsp;— надто малим. Хоч як применшуй себе у своїх очах, нині ти у провінції<sup>1</sup>&nbsp;— велика постать. Усяк там розпитує, вивідує, що поробляєш, як обідаєш, на чому спиш. Ось тобі ще один привід, аби в житті бути обачливим. Але щасливим уважай себе тоді, коли зможеш жити в усіх на видноті, коли стіни тебе захищатимуть, а не приховуватимуть. Та ми переважно такої думки, що стіни не для того, аби безпечніше жити, а для того, щоб непомітніше блудити. Скажу тобі одну річ, з якої можеш судити про наші звичаї: ледве чи знайдеш такого, хто б наважився жити при навстіж одчинених дверях. І не диво: дверників придумала наша соромливість, а не наша гордість. Живемо так, що зненацька побачити нас&nbsp;— значить застукати на гарячому. Та яка з того користь, що ховатимешся, уникаючи людського ока, людського вуха? Чисте сумління може скликати цілу юрбу, нечисте&nbsp;— навіть на самоті мучиться страхом та неспокоєм. Якщо чесні твої вчинки, то хай про них знає увесь світ; якщо ганебні, то яка з того втіха, що про них ніхто не знає? Ти знаєш! Нещаслива ж ти людина, раз не зважаєш на того свідка! </p> <p> Бувай здоров! </p>
    </article>
  </main>

  <footer>
    <a href='/seneca/42'>←</a>
    &nbsp;&nbsp;
    <a href='/seneca/'>Зміст</a>
    &nbsp;&nbsp;
    <a href='/seneca/expl.html'>Примітки</a>
    &nbsp;&nbsp;
    <a href='/seneca/44'>→</a>
  </footer>
</body>
</html>