seneca/35.html at master · infernalmaster/seneca · GitHub

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
<html lang="uk">
<head>
  <meta name="viewport" content="width=device-width, initial-scale=1.0">
  <link href="https://fonts.googleapis.com/css?family=PT+Serif:400,400i,700,700i" rel="stylesheet">
  <link rel="stylesheet" href="/seneca/style.css">
</head>
<body>
  <header>
    <h1><a href="/seneca/">Моральні листи до Луцілія</a></h1>
    <p>Луцій Анней Сенека</p>
  </header>

  <main>
    <article>
      <h2>Лист XXXV </h2> <p> Сенека вітає свого Луцілія! </p> <p> Коли так ревно прошу тебе, щоб ти не занедбував своїх занять, то я стараюся передусім для себе: хочу, щоб ти був мені другом. А це можливе лишень тоді, коли продовжуватимеш почату справу&nbsp;— вдосконалюватимеш себе. Тепер ти любиш мене, але ще не став моїм другом.&nbsp;— «То як? Хіба то різні речі?»&nbsp;— Авжеж! Та ще й цілком неподібні: хто твій друг, той неодмінно любить тебе, але той, хто любить тебе, той ще не мусить бути твоїм другом. Тим-то дружба&nbsp;— завжди корисна; любов&nbsp;— іноді й шкідлива. Тож удосконалюйся хоча б заради того, щоб ти навчився любити. А ще&nbsp;— поспішай, коли вдосконалюєшся для мене, аби не трапилося, що збагатишся мудрістю для когось іншого. А я вже наперед смакую плоди, вже уявляю, як-то ми живемо, наче однією душею, як-то, полишаючи мене з віком, мені знову передається моя снага&nbsp;— від тебе, хоч ти вже і не настільки молодший. Але я ще й у дійсності хочу відчувати радість. Вона, щоправда, напливає на нас від тих, кого любимо, навіть за їхньої відсутності, вона навідує нас, та радість, радше&nbsp;— легка її тінь. Бачити, бути обіч, розмовляти&nbsp;— лише в тому є щось від живої насолоди<sup>1</sup>. А ще коли бачиш не тільки того, кого б хотів бачити, але й саме такого, яким хотів би його бачити. Зроби ж мені великий дарунок&nbsp;— подаруй самого себе! А щоб не баритися, думай над тим, що ти&nbsp;— смертна людина, а я&nbsp;— людина стара. Поспішай до мене, але до себе&nbsp;— насамперед! Удосконалюйся, але найперше дбай про те, аби ти був у злагоді з самим собою. Кожен раз, коли схочеш пересвідчитися, чи вже чогось осягнув, задумайся над тим, чи нині бажаєш того самого, чого й учора бажав. Переміна бажань&nbsp;— ознака пливкої душі, яка з'являється то тут, то там,&nbsp;— куди вітер подме. Не блукає лиш те, що на стійкій засаді. Такою перевагою втішається хіба мудрець або в якійсь мірі той, кому вже не так далеко до тієї досконалої мудрості. Яка тут різниця?&nbsp;— Той другий, хоч і не змінює місця, все ж похитується, мов на хвилі, перебуває в русі; перший&nbsp;— навіть не похитується. </p> <p> Бувай здоров! </p>
    </article>
  </main>

  <footer>
    <a href='/seneca/34'>←</a>
    &nbsp;&nbsp;
    <a href='/seneca/'>Зміст</a>
    &nbsp;&nbsp;
    <a href='/seneca/expl.html'>Примітки</a>
    &nbsp;&nbsp;
    <a href='/seneca/36'>→</a>
  </footer>
</body>
</html>